Трансфертне ціноутворення

Трансфертне ціноутворення — реалізація продуктів або послуг взаємозалежними особами за внутрішніми цінами компаній, які відрізняються від ринкових. Такі ціноутворення дають можливість перерозподіляти загальний прибуток з вигодою для осіб, що знаходяться в державах, в яких податки є нижчими.

Трансфертне ціноутворення як податковий інститут виник в Україні на фоні збільшення уваги до транснаціональних корпорацій та міжнародної торгівлі. Базою для національного законодавства слугували Настанови Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), основні норми яких впроваджено в ст. 39 Податкового кодексу України.

У трансферному ціноутворенні, на відміну від багатьох інших вимог податкового законодавства, відсутнє чітке нормативне регулювання. Тому застосування вимог відносно трансфертного ціноутворення є досить суб’єктивним фактором. При аргументуванні здійснених контрольованих операцій перед платником податків виникають певні складнощі, які виражаються за допомогою критеріїв порівнянності неконтрольованої операції з контрольованою, зафіксованих на законодавчому рівні.

Хто підпадає під трансфертне ціноутворення

Головною нормою, яка регулює та визначає необхідність подавати Документацію з трансфертного ціноутворення, є стаття 39 та п.140.5.4 ПКУ. Відповідно подавати документи потрібно якщо здійснені операції вважаються контрольованими.

Які операції є контрольованими? Щоб відповісти на це питання потрібно назвати критерії, які визначають, що певна операція є контрольованою.

1. Грошовий розмір під час операції з контрагентом. Сума операції повинна складати від 10 млн гривень. При цьому, не має значення, яким чином буде укладений контракт: напряму чи через посередника.
2. Розмір доходу платника податків має становити мінімум 150 млн грн. Якщо підприємство отримує менший дохід, воно не має право здійснювати контрольовані операції.
3. Контрагент в контрольованій операції. Для того, щоб операція була контрольованою, контрагент зобов’язаний відповідати хоча б одному з таких параметрів:

• контрагент є пов’язаною особою.
• контрагент — комісіонер.
• контрагент перебуває на території держави, де встановлена низька ставка оподаткування на прибуток.
• контрагент має організаційно-правову форму, яка звільняє його від податку на прибуток.
• українська компанія є постійним представництвом нерезидента, з яким здійснювались господарські операції

Отже, ці три критерії є визначальними, щоб операція вважалася контрольованою. При цьому, немає необхідності дотримуватися всіх 3-ох факторів, достатньо лише 1.

Але якщо операція не є контрольованою, це не підставою для уникнення подачі Документації з трансфертного ціноутворення. Так, відповідно до п.140.5.4 ПКУ, платнику податків необхідно складати документи, якщо його операції хоч і не є контрольованими, але вони були укладені з такими контрагентами:

1) що  знаходиться в державі із низькою ставкою оподаткування на прибуток (перелік таких країн затверджений Кабінетом Міністрів України).

2) організаційно-правова форма контрагента не вимагає від нього сплачувати податок на прибуток у тій країні, де він вважається резидентом.

Принцип «витягнутої руки»

Якщо платник податків бере участь у контрольованій операції, його оподатковуваний дохід визначається за принципом «витягнутої руки».

Вважається, що оподатковуваний дохід, отриманий платником податку, який бере участь в одній або кількох контрольованих операціях, підпадає під дію принципу «витягнутої руки», якщо умови конкретної операції не відрізняються від умов, що застосовуються між непов'язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

Відповідно до пп. 39.2.1.8 ПКУ, умови, за яких господарські операції відповідають принципу «витягнутої руки»:

Якщо ціна (націнка) на товари та послуги регулюється державою законом, ціна відповідає принципу «витягнутої руки» якщо вона встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не діє якщо встановлюється мінімальна (максимальна) ціна (націнка) продажу або індикативна ціна. В даному випадку ціна операції, що відповідає принципу "витягнутої руки", визначається відповідно до цієї статті, але не може бути нижчою за мінімальну ціну (націнку) або індикативну ціну та вищою за максимальну ціну (націнку);

якщо проведення оцінки є обов'язковим під час здійснення операції, вартість об'єкта оцінки є приводом для відповідності принципу "витягнутої руки" в цілях оподаткування;

під час проведення аукціону (публічних торгів), обов'язковість якого встановлена законодавством, умови, складені внаслідок результатів такого аукціону (публічних торгів), є такими, що відповідають принципу "витягнутої руки";

якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, що було передано у заставу позичальником для забезпечення вимог кредитора, відбувається примусово згідно із законодавством, умови, які були створені під час такого продажу, визнаються відповідними принципу "витягнутої руки".

Документація з ТЦУ

Документації з трансфертного ціноутворення – це певний пакет матеріалів, які отримують в результаті аналізу сфери міжнародного оподаткування. Такі документи характеризують діяльність підприємства, що пов’язана з контрольованими операціями, умови контрольованих операцій, обставини, за яких умови (домовленості) були досягнуті (ринкову кон’юнктуру) і т.д.

Документація з трансфертного ціноутворення включає:

• Звіт про контрольовані операції (додатки до Звіту).
• Первинну документацію, що стосується контрольованих операцій (наприклад, контракти, декларації або сертифікати).
• Звітність компанії та аудиторський висновок.
• Файли аналітичних досліджень.

Якщо під час перевірок об’єктом дослідження виступає нерезидент, тоді також необхідна Звітність нерезидента та аудиторський висновок. У випадку входження підприємства до міжнародної групи компаній, потрібно підготувати угоди групи компаній.

Відповідно до українського законодавства, Документація з ТЦУ повинна бути подана до органів контролю на запит цих органів у термін, що встановлюється з дати отримання цього запиту. Усі необхідні матеріали можуть готуватися підприємством самостійно групою фахівців у сфері оподаткування, фінансів, юриспруденції, маркетингу, ціноутворення, або професійними експертами, діяльність яких пов’язана з міжнародним оподаткуванням і трансфертним ціноутворенням зокрема.

Трансферне ціноутворення: визначення ринкового діапазону

Відповідно до Податкового кодексу, платник податків під час вибору аналогів для визначення ринкового діапазону, має аналізувати такі елементи контрольованих та порівняльних операцій:

1. Характеристика товарів, робіт або послуг, які є предметом операції.
2. Функції, які здійснюють сторони, а також залучені активи та понесені ризики у вчиненій операції.
3. Практика відносин контрагентів та умови укладених договорів.
4. Економічний мікроклімат в діяльності сторін цієї операції і бізнес-стратегії сторін.

Ці пункти дають нульову визначеність у під час формування методологічної частини порівняння. Це зумовлено тим, що при обліку всіх критеріїв виникають труднощі у виборі аналогів для порівняння, адже потрібна інформація відсутня або є недостатньо. З урахуванням узагальненості критеріїв, є значний ризик того, що платнику будуть донараховані податки. Це може стати наслідком суб'єктивного ставлення фіскальних органів до процесу формування пошуку та вибору аналогів у відкритих джерелах інформації.

В українському законодавстві враховуються напрацювання ОЕСР під час застосування джерел інформації для аргументації контрольованої операції. Їх можна використовувати для пошуку порівнянних даних. В першу чергу це вчинені внутрішні неконтрольовані операції платника податків та / або неконтрольовані операції пов'язаного з ним контрагента. Сюди також відносяться і зовнішні операції, що містяться в будь-яких відкритих джерелах інформації.

Задовольнити основну частину елементів порівнянності, які присутні в Податковому кодексі, може тільки наявність внутрішніх аналогів.

На сьогодні кредитні фінансові операції (позикові) є одними найризикованіших видів операцій. При такому аналізі рівень порівнянності знаходиться на доволі низькому рівні. Це є головною причиною податкових перевірок і подальших донарахувань обов'язків з податку на прибуток.

Найпопулярніші зовнішні джерела для обґрунтування умов контрольованої операції згідно з принципом «Витягнутої руки» - це Бази даних Thomson Reuters і Bloomberg, а також статистична інформація Національного банку України. В основна частина платників податків, які складають документацію за цими операціями своїми силами, спираються тільки на дані Нацбанку. Однак ці дані повністю не відповідають елементам порівнянності. Тому для аргументації необхідно звертатися до головних критеріїв кредитних (позикових) операцій, які впливають на формування процентної ставки відповідно до тіла позики.

Основні умови, які регулюють фінансові взаємовідносини сторін операції

При створенні договірних умов, що регулюють фінансові взаємовідносини сторін операції, можна вважати ключовими такі:

• терміни надання кредиту (позики): процентна ставка зростає при збільшенні терміну використання позичальником коштів;
• підпорядкованість (першочерговість погашення заборгованості): вищий рівень підпорядкованості призводить до збільшення процентної ставки;
• напрямок використання: цільове призначення залучених коштів у поєднанні з бізнес-профілем позичальника впливає на рівень процентної ставки;
• гарантія або забезпечення: наявність цих параметрів зменшує процентну ставку при залученні коштів;
• фінансова звітність: недотримання позичальником основних фінансових показників, встановлених договором, викликає підвищення процентної ставки;
• сума кредиту (позики): окремий визначник при встановленні процентної ставки, який провокує як зменшення, так і збільшення цієї ставки;
• можливість дострокового погашення: подібна Домовленість при встановленні процентної ставки може привести як до зниження, так і до збільшення ставки;
• вид кредиту: вид кредиту (позики) призводить і до зменшення, і до збільшення ставки (наприклад, кредитна лінія, надана клієнту з позитивною кредитною історією, швидше за все, призведе до зменшення процентної ставки);
• кредитний рейтинг: кредитний рейтинг відображає платоспроможність позичальника, тому цей параметр обернено пропорційний встановленій процентній ставці.

Основні умови, які потрібно досліджувати в процесі аналізу даного виду фінансових операцій, це термін надання кредиту, кредитний рейтинг позичальника, вид кредиту і підпорядкованість. Ці критерії обов'язково повинні бути ідентичними аналізованої операції, а якщо є відмінності, необхідно здійснити відповідні коригування.

Що необхідно зробити платникам податків?

Українські платники податків, які здійснювали контрольовані операції, зобов’язані:

• підготувати та подати Звіт про контрольовані операції до 1 жовтня року, наступного за податковим (звітним) роком;
• готувати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення щодо окремих контрольованих операцій та надати її на запит податкових органів України.

Оціночна компанія підготує пакет документації по трансфертне ціноутворення і звіт про контрольовані операції. При підготовці документації з трансфертного ціноутворення задіюється штат з числа професійних оцінювачів.