Оцінка майна є складним процесом, що включає кілька важливих етапів, одним з яких є огляд об’єкта оцінки. Огляд допомагає оцінювачу отримати повну картину стану майна, врахувати всі його особливості та можливі недоліки. Під час даної процедури важливо дотримуватись ряду вимог, щоб забезпечити правильність процесу оцінювання та уникнути юридичних і технічних помилок.
Основні вимоги до здійснення незалежної оцінки майна визначає Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», що затверджений урядовою постановою від 10 вересня 2003 р. № 1440 (із змінами).
Незалежна оцінка майна, відповідно до п. 51 Національного стандарту, проводиться у наступній послідовності:
- укладається договір на проведення оцінки,
- відбувається ознайомлення з об’єктом оцінки,
- збираються та обробляються вихідні дані та інша інформація, що необхідна для здійснення оцінки,
- ідентифікується об’єкт оцінки та пов’язані з ним прав
- здійснюється аналіз ймовірних обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процес виконання та використання результатів оцінки.
Національний стандарт в п. 56 визначає, що Звіт про оцінку майна складається у повній формі і має містити, в тому числі, заяву, написану оцінювачем щодо якості використаної інформації, вихідних даних та інші важливі заяви, що підтверджують достовірність й об’єктивність оцінки майна і висновку про вартість такого майна. Здійснюється особистий огляд об’єкта оцінки (якщо це неможливо надаються відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки). При цьому повинні бути дотримані національні стандарти оцінки майна та інші нормативно-правові акти під час проведення оціночної роботи.
Щодо процесу огляду, то Національний стандарт, законодавство та інші нормативно-правові документи, які стосуються незалежної оцінки не визначають конкретних вимог до його проведення. Огляд об’єкта оцінки здійснюється як візуально самим оцінювачем чи його представником, так і за допомогою технічних відео засобів чи за допомогою літальних апаратів.
Огляд об’єкта, який оцінюється, також може проводитися оцінювачем завдяки передачі його представником відповідних зображень у цифровому форматі. Під час цього процесу представник користуючись підказками оцінювача показує йому загалом сам об’єкт оцінки, а також певні деталі об’єкта, які цікавлять оцінювача.
У випадках, коли оцінювач або його представник не мають змоги особисто оглянути об'єкт оцінки (через знаходження на тимчасово окупованій території України, на лінії бойового зіткнення або на території, де державної органи не виконують своїх повноважень), у важкодоступних місцевостях (гірських та заболочених районах, сільськогосподарських масивах, що обробляються тощо), або в разі відмови у доступі до майна під час виконавчого провадження, оцінювач у звіті повинен надати пояснення, обґрунтувати своє рішення і зазначити застереження щодо використання такої оцінки. Причини не проведення огляду також викладаються у письмовій заяві оцінювача.
Як бачимо, огляд об’єкта є важливою складовою процесу експертної оцінки майна, оскільки він допомагає забезпечити точність і обґрунтованість результатів. Проте, у випадках, коли огляд неможливо провести через зовнішні обставини або технічні обмеження, оцінювач може скористатися альтернативними способами збору інформації. Використання технічних засобів або даних, отриманих від інших джерел, дозволяє зберегти об'єктивність процесу.

