корпоративні права

Проблеми застави корпоративних прав

Оприлюднено

Застава корпоративних прав (частки у статутному капіталі ТОВ), попри свою особливість, визначену складністю інституту корпоративних прав, отримала доволі значне поширення як спосіб забезпечення грошових зобов’язань, особливо у сфері банківського кредитування. Разом з цим, у практиці забезпечення кредитних зобов’язань заставою таких прав виникають численні проблеми, пов’язані з відсутністю чіткого правового регулювання застави корпоративних прав

Велика міра правої розпливчастості у галузі застави корпоративних прав породжує досить серйозні ризики для суб’єктів цих правовідносин, що зі свого боку сповільнює використання цього активу як об’єкту забезпечення виконання зобов’язань.

Прийнято вважати, що оскільки корпоративні права є неподільними і включають в себе як майнову складову (наприклад, право на отримання прибутку), так і немайнові права (право участі в управлінні ТОВ, то вони не можуть бути предметом застави (ч. 5 ст. 576 ЦКУ). Однак, дана позиція є помилковою, оскільки корпоративні права можуть відчужуватися з дотриманням певних процедур, а, отже, і можуть виступати в якості предмета застави.

Даною позиції дотримується Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, а також ВГСУ, який відзначав що корпоративні права є різновидом майнових прав. При цьому відповідно до ст. 23 Закону України "Про заставу" при заставі майнових прав реалізація предмета застави здійснюється шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права (див. Постанову ВГСУ від 09.07.2014 року по справі № 910/17483/13 № в ЄДРСР 39740833 і лист Держкомпідприємництва від 18.03.2007 р № 1918).

Сама суть застави повинна гарантувати погашення певної суми кредитору. Однак із заставою КП такого гарантувати не можна, оскільки учасник товариства має повний обсяг своїх прав до моменту звернення стягнення на них, а значить, може приймати рішення, які можуть вплинути як на саму цінність такого майнового права, так і створити безліч перешкод для заставодержателя або затягнути процес звернення стягнення за договором застави на певний період. Розглянемо ризики трохи докладніше.

Однією з головних проблем є те, що, передчуваючи свій дефолт і маючи контроль над товариством досить легко можна збільшити борги перед підконтрольними особами, або здійснити відчуження активів ТОВ, що призведе до втрати кредитором можливості погасити борги за рахунок майна або доходів такого товариства. Необхідно чітко усвідомлювати, що вартість корпоративних прав визначається не грошовим виразом відображеним в Статуті, а розміром всіх активів товариства з урахуванням його зобов'язань пропорційно розміру закладеної частки, тому якщо корпоративні права не підкріплені ліквідними активами товариства, то про їх вартість говорити не доводиться.

Іншою проблемою є неможливість блокування відчуження корпоративних прав. Ця проблема полягає саме в недосконалості законодавства. Припустимо, сторони уклали договір застави корпоративних прав. Але це ніяк не заважає боржнику ускладнювати кредитору життя шляхом відчуження таких прав або заміни себе як учасника товариства на іншу особу. При посвідченні протоколів зборів учасників товариства з питань відчуження частки в статутному капіталі (і / або зміна учасників ТОВ) нотаріус посвідчує тільки підписи і не перевіряє обтяженням, при цьому законодавство надає можливість учасникам товариства здійснити відчуження частки за договором, укладеним в простій письмовій формі. При реєстрації змін до Установчих документів державний реєстратор також не перевіряє чи обтяжені КП заставою в результаті чого ми можемо, маючи договір про заставу КП, навіть не знати, що такі права вже належать іншій особі.

Ще одним негативним явищем є те, що в разі застави частки корпоративних прав інший учасник має першочергове право на викуп частки, а значить без його згоди ви не можете придбати права на такі права і не можете стати учасником товариства. Так, якщо ви не отримаєте завчасно згоду другого учасника товариства на передачу частки другого учасника в заставу - це збільшує ризик оскарження такого договору. Однак, навіть якщо ви отримали від інших учасників товариства згоду як на передачу вам в заставу, так і на отримання у власність вами як кредитором частки, в разі звернення стягнення на неї, розслаблятися не доводиться, адже такі погодження завжди можуть бути відкликані. Разом з цим слід звернути увагу, що відмова від першочергового права на придбання частки іншого учасника діє тільки на певних умовах, а, отже, необхідно визначити і ціну продажу, що на момент оформлення застави зробити майже нереально.

Оскільки сам порядок звернення стягнення на частку в ТОВ нормативно не врегульовано, цей момент досить докладно слід обумовити в договірних порядку і визначитися яким саме шляхом кредитор здійснить погашення своїх вимог.

В існуючій практиці можна виділити два наступні варіанти задоволення вимог кредитором за рахунок корпоративних прав:

- виділення частини майна товариства, яка відповідає частці участі в капіталі з подальшою передачею його кредитору, або виділення цієї частки в грошовому еквіваленті з подальшою сплатою кредитору. Даний шлях нагадує порядок без заставного звернення стягнення на КП, передбачені 149 ГК України;

- отримання частки у власність і заміна учасника-заставодавця на кредитора. У разі якщо об'єкт застави - частина долі в ТОВ, то даний процес досить часто може бути заблокований іншими учасниками товариства, що призведе до неможливості з боку кредитора впливати на діяльність підприємства, а тільки надасть кредитору право на отримання частини доходів від діяльності ТОВ.

Звичайно в договорі можна надати кредитору право вибору одного шляху з декількох альтернативних варіантів звернення стягнення, і кредитор може визначиться яким шляхом він піде, коли настане така необхідність.

З огляду на те, що ЗУ «Про заставу» не містить способів позасудового врегулювання, як це передбачається ЗУ «Про іпотеку», розраховувати на такий спосіб стягнення варто тільки якщо сторони дійсно хочуть врегулювати все за мировою угодою. Якщо ж між кредитором і боржником почалася «війна» - цей шлях стає заблокованим.

У процесі звернення стягнення на корпоративні права шляхом виділення частини майна товариства кредитор може зіштовхнутися з рядом проблем, таких як:

- відсутність можливості оцінки корпоративних прав без необхідної для цього інформації від самого товариства. Частково це можна усунути в рамках розгляду справи в суді шляхом витребування необхідних відомостей і документації.

- неможливістю арешту КП, в зв'язку з чим необхідно забезпечувати позов шляхом заборони здійснення реєстраційних дій, а, отже, навіть якщо ви отримали рішення про звернення стягнення на корпоративні права - це ще не гарантує вам його успішного виконання.

Безумовно, на сьогодні питання правового регулювання застави корпоративних прав є актуальною проблемою і потребує законодавчого вирішення.

Тож, проводячи підсумки, варто вказати те, що у випадку, коли учасник товариства забезпечує свої зобов’язання перед третіми особами належною йому часткою у статутному капіталі товариства, такий вид забезпечення зобов’язання створює для кредитора численні проблеми, пов’язані зі зверненням стягнення на предмет застави та не є дієвим способом забезпечення зобов’язань.

Нагадаємо, що здійснити оцінку корпоративних прав можна звернувшись в нашу компанію.

Коментарі

  Підписатися  
Повідомити